Світ такий (2003)
01 - Така мала
02 - Диво-гриб
03 - Їжачок
04 - Може ти знайдеш...
05 - Навкруги дисгармонія
06 - О.Л.
07 - Ореста вбили
08 - Лісні санітари
09 - Світ такий...
10 - Спаплюжений
11 - Такий самий
12 - Час творити справи праведні
13 - Я вживаю...
14 - Ягідка
Хмаринки, небо, висота
Зелений планер наче птах
Холодний вітер в писок дме
До сонця він несе мене
Відстань до сонця така мала
На сонці не росте трава
Зелених гілок теж нема
Ведмеді білі не жиють
Корови меду не дають
Відстань до сонця така мала
Летить у космосі Земля
А поруч з нею кволий я
Хто знає як надовго це
Куди нас вітер цей несе
Я п’ятами швидко накивав
В небо очі витріщав
Страх серденько моє лоскотав
В небі красень гриб зростав
Вітер на клапті хмарину рвав
Вигляд якої мене лякав
Гарний грибочок у небі зріс
Спокій і тишу землі приніс
Це творіння дивне рук людських
Мозків ясних та не злих
Що дарують людям мирний сон
Заглядають скрізь вікон
Вітер на клапті хмарину рвав
Вигляд якої мене лякав
Гарний грибочок у небі зріс
Спокій і тишу землі приніс
Куди сховатися,що зробить
Вже бігти не можу, а він летить
Гриб воплотився з людських думок
В небо ввірвався і світ замовк
Вітер на клапті хмарину рвав
Вигляд якої мене лякав
Гарний грибочок у небі зріс
Спокій і тишу землі приніс
Вітер на клапті хмарину рвав
Вигляд якої мене лякав
Гарний грибочок у небі зріс
Спокій і тишу землі приніс
Наша розповідь про їжачка
Про маленького неслухняного
Як спіткала малого біда
Вже не жвавого не рум’яного
В темнім лісі багато пригод
Птахи, равлики, скунси, олені
Та чомусь потягнуло його
На доріженьку асфальтовану
Їжачок! Піднімись, підберись!
Їжачок! Разом з нами посміхнись!
Їжачок! Навкруги озирнись! Їжачок! Їжачок!
Але він перетвориться в зірку
І лапками весь світ обійме
Не чіпайте його не чіпайте його не треба
Хай він сили у собі знайде
Міг би бути щасливим кінець
Як би було все по-інакшому
Та біжав він собі навпростець
І раптово тут звідкись машіна
І відбулась кривава біда
Ми про неї вам не розкажемо
Але факт вже малого нема
І сволота зла непокарана
Вийди моя люба
Сонце котиться на захід тягне за собою
А я ходжу невеселий та й пісні співаю
Про березу, про тополю, про смереку й дуба
А я ходжу викрикаю вийди моя люба
Вийди моя люба
Вийди на хвилину
Хай ми заспіваєм
Про свою Вкраїну
Трохи посумуєм
Трохи полахаєм
Підем на ставочок
Раків полапаєм
Вже у мене хворий голос і продерлись капці
Та не вийшла моя люба ні вночі ні вранці
Ходить козак та й волає любу матюкає
Де ти мила де падлюка дідько тебе знає
Вийди моя люба
Вийди на хвилину
Хай ми заспіваєм
Про свою Вкраїну
Трохи посумуєм
Трохи полахаєм
Підем на ставочок
Раків полапаєм
На сіновалі на файній кралі
А може навіть ще десь далі
Чи на вокзалі чи у шпиталі
Або в підвалі може знайдеш ти
Може ти знайдеш мене
Ми завзятії хлопці
Наші мозки в коробці
Та коробка закрита
Від проникнення світла
Ми мету свою маєм
Все чуже зневажаєм
І не бийте нам в лоба
Бо даремна ця спроба
Помремо за ідею
Пазурі геть від неї
Сіра маса без форми
І без певної норми
Сестри милі створіння
Контролюють сумління
Безкорисно кохають
Сумнів в мить розчиняють
На шматки серце рве какофонія
Що породжують думки нікчемні
Хто був ангелами завтра злодії
Навкруги одна дисгармонія
Коло мене крадучись
Обминаючи , ховаючись в ночі
Милі лиця не для всіх
Коять свої темні справи і це гріх
Треба їх покарати з мого нового ружжа
Поховати за грати щоб природа ще жила
Їх присутність лякає жадність їх не знає меж
Кожен день щось зникає і цього не повернеш
Не турбує цих людей
Що там буде головне для них трофей
Хижий задум довбить їх
Обдурити просто любо мило їм
Ранкові квіти цвітом своїм вкрили землю
Розкрию фіранки хай сонце заходить до хати
Досягну з бомбетля люльку та й стану курити
Візьму з креденса флєшку та й вип’ю
Ореста вбили…
Візьму нові гралі та й в стайні гній покидаю
А бджолики у небі літають, літають
Пташки співом душу мені звеселяють
А дехто їх більше уже не почує
Ореста вбили…
Люльку докурено і флєшка випита
І нові гралі давно вже не нові
Бджолики в небі уже не літають
Закрию фіранки щоб ніч не заходилаv
Ореста вбили
Світ не вічний
Хтось буде першим
Як не знаєш
То спитай
Тимчасові речі скінчаться
І почнеться, як це не прикро…
Ти помреш і будеш жити знову
Світ не вічний
Прийняти нестерпно
Як не віриш
То спитай
Тимчасові речі скінчаться
І почнеться, як це не прикро…
Ти помреш і будеш жити знову
Є …омана…є…ілюзія…
Світ не вічний
Хтось буде першим
Як не знаєш
То спитай
Тимчасові речі скінчаться
Тимчасові речі скінчаться
Тимчасові речі скінчаться
І почнеться, як це не прикро…
Ти помреш і будеш жити знову
Знову знову знову знову і знову
Танцюєм ми разом під дощем
Співаєм пісні ми про любов
І жиєм безтурботно
Поглинаючи радість життя
Непомірно чудово
Нам від свіжого повітря
А лісні санітари ніколи не сплять
І рятують дерева від підлих комах
Вдихаєм прекрасний аромат
Стрибаєм від різних радощів
А нас небо благає
Залатати в озоні діру
Та хіба ж нам до неба
Ми ж співаєм пісні про любов
А лісні санітари ніколи не сплять
І рятують дерева від підлих комах
І зовсім не біда
Що отруйна вода
І не лячно зовсім
Що над заводами дим
А лісні санітари ніколи не сплять
І рятують дерева від підлих комах
Свої очі закрий
І на інших забий
Цілий світ ти створив
Із нездійснених мрій
Довго в ньому блукав
Повзав, бігав, літав
Щось до купи ліпив
І на волю пускав
В світ дурний і злий, тупий і нависний
В світ дурний і злий, тупий і нависний
Де смакують лайно, де в пошані воно
З нього ліплять мости із нікуди в ніщо
Крила не розкривай
Зломлять їх все одно
Лиш сиди поглядай
Як щедро ллється воно
І цей дивний процес
Всіх торкається скрізь
Хоч від нього тікай
Все ж потрапиш кудись
В світ дурний і злий, тупий і нависний
В світ дурний і злий, тупий і нависний
Де смакують лайно, де в пошані воно
З нього ліплять мости із нікуди в ніщо
З нього ліплять мости із нікуди в ніщо
Я піду куди ноги понесуть
До сполук що мене манять
Зупинюсь десь на пів шляху до них
Повернусь і буду тікать
Спаплюжений різними дорогами
Шпаком злим в голову задовбаний
Іншими мене не лякай
А шпак дурний хай летить додому у гай
Я тремтів від болю але сльози не капали
Сміявся для всіх коли кішки душу шкрябали
Спорив один з цілими зграями
Кроками міряв площу кімнати
Спаплюжений різними дорогами
Шпаком злим в голову задовбаний
Іншими мене не лякай
А шпак дурний хай летить додому у гай
Лічили мене дивними ліками
Такі всі розумні дурний тільки я
Штовхали на а потім знову кликали
Приніс свою користь і знов на сміття
Спаплюжений різними дорогами
Шпаком злим в голову задовбаний
Іншими мене не лякай
А шпак дурний хай летить додому у гай
Ой ви браття, мої любі
Не женіть мене не треба
Я благаю вас послухать
Що скажу я вам про себе
Кров тече у венах моїх
Така сама як у вас
Сняться мені гори, ріки
Ліс зелений хата рідна
Брати, я ,такий самий як ви
У Карпатах милих виріс
По смереках синіх лазив
І у лісі як опришки
Здобував собі я їжу
З Говерляни на гринджолах
Я літав як сраний віник
І своє таке дитинство
Я ніколи не забуду
Брати, я ,такий самий як ви
Ей, гуцули, ви вставайте
Відчиняйте вікна, двері
Ви заграйте у трембіти
Розбудіть Карпати милі
Брати, я ,такий самий як ви
Щедрі люди дарують журнальчики
Сенс життя знають краще за нас
Мов би своїх власних дітей стережуть від біди
Чорно-біле заляпають фарбами
І направлять на праведний шлях
Ми забудем ким були самі будем іншими ми
Час творити справи праведні
Час пізнати своє буття
Весь непотріб в серці спалений
З нами зв’язана доля твоя
Ти один із нас тепер з повним сенсу життям
Ви пожертвуйте ваші грошики
Ми відпустим всі ваші гріхи
Віч-на-віч перетрем із Всевишнім всі ваші боки
Та як раптом вам стане незатишно
Вас навідають темні думки
З покаянням повзіть на колінах до тата руки
Час творити справи праведні
Час пізнати своє буття
Весь непотріб в серці спалений
З нами зв’язана доля твоя
Ти один із нас тепер з повним сенсу життям
Ясний промінь наше слово
Та до вас доходить довго
Добрий намір всіх єднає
Покрокуємо до раю
На дворі осінь
Мене заносить
Ходжу хитаюсь
І усміхаюсь
Замовкли пташки
І сплять комашки
Чекають зиму
І коплять силу
Та що, що мені зима
Будь-що хай несе вона
А я вживаю і не вмліваю
Холодна осінь
Настала зовсім
Жахлива злива
Усе залила
А листя сипле
З дерев в повітря
Прийму чутасик
Нехай ковбасить
І що, що мені зима
Будь-що хай несе вона
А я вживаю і не вмліваю
Ягідка-ягодко знайду я тіб’я
Від мене не ховайся мила ти моя
Прийде злий дідусько потопче гілки
Аби не дісталась солоденька мені
Ой, малинко тай ожинко, не пропадай
Стрибай в кошик парубкові часу не гай
Ой, малинко тай ожинко, не пропадай
Стрибай в кошик парубкові часу не гай
Маєш дуже гарне гілля захисне
Як у кущ полізеш писок роздере
Але буде призом мультивітамін
А роздертий писок не в рахунок він
Ой, малинко тай ожинко, не пропадай
Стрибай в кошик парубкові часу не гай
Ой, малинко тай ожинко, не пропадай
Стрибай в кошик парубкові часу не гай